Протести в Грузії тривають, незважаючи на дії поліції, що розганяє акції.

Зображення Маріам Нікурадзе, використано з дозволу правовласниці.

Протягом кількох місяців у Сакартвело тривають протести, викликані масовим незадоволенням новообраною владою та, починаючи з 14 грудня, новим президентом. Незважаючи на зростаючий тиск з боку суспільства і міжнародну критику, уряд партії "Картвельська мрія" залишається непорушним і все більш зухвало реагує на акції протесту місцевих жителів, а також на увагу з боку світової спільноти.

На фоні протестних акцій уряд ухвалив ряд змін до Кодексу про адміністративні правопорушення, які розширюють повноваження поліції для затримання демонстрантів, навіть без дотримання необхідних правових процедур. Також було підвищено штрафи та введено нові обмеження. У той же час, представники уряду стикаються зі санкціями та жорсткою критикою з боку міжнародної спільноти. Декілька послів країни оголосили про свої наміри піти у відставку після того, як правляча партія вирішила призупинити процес подачі заявки на членство в Європейському Союзі.

Президентська посада в Сакартвело має обмежений спектр повноважень, здебільшого виконуючи представницькі функції. Основні повноваження зосереджені в руках парламенту та прем'єр-міністра.

14 грудня законодавці Сакартвело обрали новим президентом країни Міхеїла Кавелашвілі, колишнього футболіста та критика Заходу. Він прийняв естафету від прозахідної президентки Саломе Зурабішвілі, яка після російського вторгнення в Україну зайняла більш ворожу позицію щодо правлячої партії. З того часу вона регулярно висловлюється проти риторики влади стосовно війни в Україні та намірів Росії.

Коли тисячі громадян Грузії вийшли на вулиці, висловлюючи незгоду з прийнятим урядом законом про іноземних агентів, президентка Зурабішвілі підтримала народ та опозицію. Її коментарі після протестів були різкі та відверті, спрямовані на критику урядової політики. Після того, як уряд ухвалив рішення про відновлення авіасполучення з Росією, президентка виступила з заявою, в якій рішуче засудила цей крок.

Конфлікт між президенткою Зурабішвілі та урядовими структурами, а також її підтримка народу і опозиційних сил, спонукали правлячу партію до ініціативи щодо імпічменту. Проте ця спроба виявилася невдалою.

Перед виборами, які відбудуться в жовтні 2024 року, президентка Зурабішвілі підкреслила значення майбутнього голосування, охарактеризувавши його як вибір між "Європою та Росією", "історією та прогресом", "свободою та підкоренням", "демократією та диктатурою".

Новий президент Міхеїл Кавелашвілі, який нещодавно зайняв цю посаду, є віданим союзником правлячої партії. Він був єдиним претендентом на цю роль і одним із ініціаторів закону про іноземних агентів, який викликав багато критики.

Незалежні спостерігачі охарактеризували жовтневі вибори як контрольовані та несправедливі, закликавши до проведення повторного голосування. Вони також поставили під сумнів легітимність новопризначеного президента. У заяві Міжнародного товариства сприяння чесним виборам і демократії (ISFED) зазначено: "Усі рішення, прийняті цим нелегітимним парламентом, у тому числі щодо призначення та організації президентських виборів, є неконституційними та незаконними".

Конституційний суд держави досі не ухвалив остаточного рішення стосовно підсумків голосування, які були також відхилені резолюцією Європейського парламенту 28 листопада. У той же час Зурабішвілі запевнила, що залишиться на посаді президентки, підкресливши, що "нелегітимний парламент не має права обирати президента".

Спостерігачі на виборах також висловили протест, закликаючи до проведення повторних виборів.

Згідно з офіційними підсумками жовтневих виборів, правляча партія "Картвельська мрія" здобула вражаючу більшість у парламенті, отримавши 54% голосів, що перевищує її попередній результат у 48% на виборах 2020 року. 28 листопада "Картвельська мрія" затвердила оновлений склад уряду, очолюваний діючим прем'єр-міністром Іраклі Кобахідзе. Цей новий кабінет міністрів був сформований без участі представників опозиції, оскільки всі чотири опозиційні фракції вирішили бойкотувати новообраний парламент.

У цей час, щоб висловити своє ставлення до рішення уряду про нового президента, група активістів біля парламенту розпочала гру у футбол.

Поширюється в сакартвельських соціальних мережах

У відповідь на протести та неадекватну й насильницьку реакцію уряду кілька країн запровадили санкції проти сакартвельських високопосадовців.

У червні 2024 року Сполучені Штати запровадили візові санкції для певної категорії осіб, включаючи представників правлячої партії, депутатів, співробітників правоохоронних органів, приватних осіб та їхні найближчі сім'ї. Також було призупинено фінансування у розмірі 95 мільйонів доларів для уряду Грузії. У вересні 2024 року США оголосили про готовність ввести санкції проти Бідзіни Іванішвілі, тіньового лідера країни та засновника правлячої партії "Картвельська мрія".

12 грудня 2024 року речник Державного департаменту США Метью Міллер оголосив про запровадження "додаткових заходів", які забороняють "видачу віз особам, відповідальним за підрив демократії в Грузії або тим, хто підтримує такі дії". Зокрема, нові обмеження стосуватимуться близько "двадцяти осіб, серед яких є міністри, члени парламенту, представники правоохоронних органів та служб безпеки, а також ряд приватних осіб".

9 грудня міністр закордонних справ Великобританії Девід Леммі заявив, що Великобританія "негайно призупиняє всю програмну підтримку сакартвельського уряду, обмежує співпрацю в оборонній сфері та взаємодію з представниками уряду "Картвельської мрії" доти, доки не буде зупинено відхід від європейських демократичних норм і свобод".

Водночас Європейський Союз (ЄС) прийняв рішення про скасування військової допомоги на суму 30 мільйонів євро (33 мільйони доларів США) та оголосив про призупинення заявки Сакартвело на вступ до організації. 9 грудня посол ЄС у Сакартвело Павел Герчинський повідомив, що ЄС буде дотримуватися цього курсу, оскільки події на місцях "очевидно вимагають введення санкцій".